В закладі працює медична сестра старша Джафарова Кіфаят Казімовна.

Графік роботи 08.00 - 16.30

З перших днів перебування дитини у закладі ведеться постійний контроль за станом здоров’я дошкільників. Насамперед це аналіз та діагностика, які дозволяють виявити проблеми у фізичному вихованні, створити інформаційний банк, який відображає як кількісні, так і якісні параметри здоров'я. Старша медсестра у присутності вихователів оглядають дітей, педагоги та медики обмінюються думками про стан здоров'я малюків. На основі медичних показників заповнюють «Карти здоров'я». Аналіз інформаційної бази здоров'я виводить на визначення певного рівня здоров’я кожної дитини, відсутність або наявність у неї захворювання, які потребують лікування та реабілітації. Згідно діагнозів укомплектовуються групи здоров'я. Старшою медичною сестрою контролюється ефективність виконання оздоровчих, протиепідемічних, лікувально- профілактичних заходів. Проводяться щеплення згідно календарю профілактичних щеплень в Україні, щоквартально проводиться антропометрія дітей і фіксується в листку здоров'я дитини. Огляд дітей на педикульоз проводиться один раз на тиждень із записом у відповідний журнал «Огляд дітей на коросту та педикульоз». Щеплення проводяться після огляду дітей лікарем-педітром дитячої полікініки , яка ретельно оглядає дитину, і після відповідного запису у медичну картку , дає згоду на проведення щеплення.

/Files/images/24072014(002).jpgЩоденний огляд дітей

Здійснюється організаційна робота з батьками: ввідний санітарно-гігієнічний інструктаж, чиї діти вперше оформленні в ДНЗ. Зроблені та обладнані куточки для проведення санітарно-просвітницької роботи, які доступні для батьків. Проводяться бесіди з батьками на теми гігієнічного виховання дітей, протиепідеміологічної тематики, формування здорового способу життя. Регулярно проводяться індивідуальні бесіди на санітарно-гігієнічні теми з батьками під час прийому та забирання дітей. Проводяться групові бесіди для батьків, діти яких знаходяться на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань. Медичним працівником складається план санітарно-просвітницької роботи на рік та помісячно. Медпрацівник бер участь у роботі консультпункту закладу згідно плану роботи. Оформленні методичні папки на допомогу вихователям з актуальних питань гігієнічного виховання дітей, завдяки яким вихователь допомагає батькам у відношенні гігієнічного виховання дитини і охорони її здоров'я. Для санітарно-просвітницької роботи використовуються різні методи і заходи. Основними є усні, наочно-друковані матеріали, наочність. Щомісяця медичною сестрою проводиться облік захворюваності дітей, поквартальне здається в дитячу поліклініку, один раз на рік в СЕС. Загальні показники захворюваності дітей та показники кожної групи висвітлюються в порівняльних таблицях, графіках, діаграмах.

За результатами аналізу складаються заходи щодо зниження рівня захворюваності дітей в ДНЗ. З метою запобігання захворюваності плануються і аналізуються фізкультурно-оздоровчі заходи: проведення фізкультурних дозвіль, розваг, днів здоров'я. Два рази на рік проводиться оцінка фізичної підготовленості дітей. Контролюється дотримання режиму дня й організація роботи групи з урахуванням специфіки сезону, дня тижня, загального настрою дітей, сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей різних вікових груп. Проводяться лекції на батьківських зборах для надання необхідної інформації про запобігання хвороб, про надання необхідної першої медичної допомоги, організовано роботу консультпункту тощо. У кожній групі є куточок здоров'я для батьків, в якому висвітлюються ті чи інші теми щодо зміцнення дитячого організму.Медичним працівником постійно проводиться огляд ДНЗ на санітарний стан приміщень. На кожній групі та в медичної сестри є зошит для занесення зауважень щодо санітарно-гігієнічного стану, приміток та їх виконання. Крім груп, санітарний стан контролюється на харчоблоці, пральні та на території закладу. З метою підвищення відповідальності працівників щодо дотримання санітарних та епідеміологічних правил наказом завідуючої створена комісія по перевірці санітарно-гігієнічного стану закладу. Виявленні недоліки та зауваження записуються у відповідний журнал, контролюється термін їх виконання. Санітарні книжки знаходяться у медсестри та перебувають під постійним контролем. Медичною сестрою контролюється своєчасні проходження медичних оглядів працівниками ДНЗ із записом у відповідний журнал. Два рази на рік працівники ДНЗ проходять медичний огляд та один раз на ріки - флюорографічне обстеження. Один раз на рік в плановому порядку проводиться диспансерний огляд дітей. Лікарі оглядають дитину, роблять висновок про стан її здоров’я, дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування (за наявності показань), профілактичних щеплень, режиму, харчування тощо. Інформація про результати медичних оглядів передається керівництву лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини. Старша медсестра збирає інформацію про передбачуване медичне обслуговування дітей у дитячому закладі, усуває недоліки,контролює та перевіряє своєчасність їх виконання. Кожного дня старша медична сестра контролює працівників харчоблоку на наявність корости та гнійничкових захворювань, ведеться журнал здоров’я працівників харчоблоку. У період епідемії грипу контролює наявність та своєчасну заміну масок, дотримання санітарно-епідеміологічного режиму. В ДНЗ в наявності є санітарний журнал, в якому зберігаються записи перевірок СЕС, їх аналізи, зауваження та недоліки, з якогопрацівники ДНЗ вживають заходи щодо їх усунення. Згідно актів перевірок СЕС медсестра разом з колективом розробляє план заходів щодо виправлення недоліків, вказуючи необхідний термін, обсяг робіт та відповідальних. Якщо зауваження потребують великих фінансових витрат, адміністрація звертається з клопотанням як до органів виконавчої влади, так і до батьківської ради закладу . На підставі аналізу даних різноманітних оглядів складаються звіти та здаються своєчасно в дитячу поліклініку поквартально таодин раз на рік в СЕС. При профілактичному щеплені дітей своєчасно здається звіт в дитячу поліклініку, а також звіт про оздоровлення в закладі. В ДНЗ планомірно, систематично й акуратно ведеться така документація:-медична карта дитини (ф.026/0)-контрольна карта диспансерного нагляду (ф.030.0)-карта профілактичних щеплень (ф.063.0)-індивідуальна карта (ф.063.1/0)-журнал обліку профілактичних щеплень (ф.064/0)-екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове,гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення(ф.058/0)-журнал обліку інфекційних захворювань (ф.060/0)-журнал обліку роботи з гігієнічного виховання (ф.038/0).При інфекційному захворюванні, гострому харчовому отруєнні медсестра подає повідомлення, встановлює карантин, проводить профілактичні заходи. У ДНЗ створені всі необхідні умови для фізичного, розумового виховання дитини. Результати обов'язково доводяться у встановленому МОЗ порядку до педагогічного персоналу та батьків. Діти, які знаходяться на диспансерному обліку, додатково обстежуються лікарями згідно захворювання. Висновки заносяться у диспансерний журнал.

Поради лікаря

Отруєння харчовими продуктами.

Причина — вживання неякісних несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Заорювання, як правило, починається через 2—3 години після вживання неякісних продуктів, інколи — через 20—26 годин.

Ознаки: загальне нездужання, нудота, неодноразове блювання, біль у животі, головний біль, частий пронос, блідість, спрага, підвищення температури

до 38 - 40 °С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

З метою запобігання харчовим отруєнням не слід допускати вживання недоброякісних та не зовсім свіжих продуктів. Особливо обережно слід вживати консерви і в разі появи підозри на їх низьку якість (здуття кришки, банки, поганий запах, незвичайний колір тощо) не вживати їх. З метою запобігання отруєнням фальшивими спиртними напоями не слід купувати напої сумнівного виробництва, особливо у неорганізованих продавців.

/Files/images/2015-03-20 12.01.45.jpgКонтроль за якістю приготування страв

Адаптація дитини до дитячого садка, як допомогти батькам підготувати свою дитину до відвідування дитячого садка?

Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.

Пам'ятка для батьків майбутніх вихованців дитячого садочка

1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.

2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило - восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, - адже його прийняли в дитячий сад.

3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.

4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.

5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато - у свій офіс, мама - у свій, старший брат або сестра - до школи, а він - у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.

6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов'язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам'ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв'язку з вами в екстрених випадках.

7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", - він відчуває себе впевненіше.

8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання - не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.

9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.

10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".

11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".

12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.

14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов'язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.

15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.

16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.

17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.

18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам'ятайте, що дитячий сад - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.

Профілактика та лікування ГРВІ у дітей

З початком холодної пори року в Україні різко зростає кількість гострих респіраторно-вірусних інфекцій як серед дорослого, так і серед дитячого населення. Поради щодо лікування та профілактики ГРВІ у дітей дає головний дитячий інфекціоніст МОЗ України проф. Крамарєв Сергій Олександрович :

Основні принципи лікування дітей з ГРВІ:

- застосування етіотропних, противірусних препаратів, індукторів інтерферонів;

- температура приміщення, в якому перебуває хворий, повинна бути в межах 22-24 градуси за Цельсієм;

- при ГРВІ однаково небезпечним є як переохолодження хворого, так і перегрівання. Сильне закутування може викликати підвищення температури тіла;

- Необхідною умовою лікування ГРВІ є часте провітрювання приміщень, але за умови відсутності протягів;

- Харчування хворого повинне бути повноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. М`ясні, смажені, жирні, гострі блюда можуть викликати підвищення температури тіла хворого;

- Дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральна столова вода без газу;

- Застосування рослинних адаптогенів ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінів за призначенням лікаря протягом усього періоду хвороби і ще протягом тижня після видужання;

- Лікування окремих симптомів ГРВІ:

1) зниження температури тіла, що вище 38-38,5 градусів Цельсія. Для цього доцільніше використати парацетамол або ібупрофен.

2) Ліквідація закладеності носа. Це може бути здійснено шляхом закапування у носові ходи теплого фізіологічного розчину, дитячих крапель для носа.

3) Використання відхаркувальних засобів і препаратів, що розріджують мокротиння, адаптованих для дітей.

Профілактика ГРВІ у дітей:

1.Вакцинація проти грипу.

2.Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.

3.Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.

4.Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів – часнику і цибулі.

5.Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу – при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу – при вологості повітря від 30% до 80%.

6.Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінами.

Важливо! Всі медикаменти повинні вживатись лише за призначенням лікаря у відповідності з віком та станом дитини.

/Files/images/04122013(006).jpg

Оздоровлення дітей влітку

Займитесь закаливанием!


Под закаливанием понимают повышение сопротивляемости организма главным образом низким температурам, поскольку в возникновении ряда заболеваний играет важную роль охлаждение организма (болезни верхних дыхательных путей, воспаление легких, нефриты, ревматизм и т. п.).


Цель закаливания – выработать способность организма быстро изменять работу органов и систем в связи с постоянно меняющейся окружающей средой.
Закаленные дети обладают хорошим здоровьем, аппетитом, спокойны, уравновешены, отличаются бодростью, жизнерадостностью, высокой работоспособностью.

Принципы закаливания


1.Постепенность увеличения дозировки раздражителя. Закаливание лучше начинать в летнее время, когда температура воздуха выше, чем в другие сезоны и колебания ее не бывают резкими.
2.Последовательность применения закаливающих процедур. К водным процедурам и солнечным ваннам можно переходить после того, как ребенок привык к воздушным ваннам, вызывающим меньшие изменения в организме; к обливанию не допускать детей прежде, чем они привыкли к обтиранию, а к купанию в открытых водоемах – раньше, чем с ними не проведены обливания.

3.Систематичность начатых процедур. Нельзя прерывать закаливающие процедуры без серьезных к тому оснований, так как при этом исчезают те приспособительные изменения, или «механизмы», которые вырабатываются в организме в процессе закаливания, и тем самым чувствительность его к внешнему раздражителю снова повышается.
4.Комплексность. Специальные закаливающие процедуры не дают нужных результатов, если они не сочетаются с мероприятиями в повседневной жизни ребенка, направленными на укрепление его организма (прогулки на свежем воздухе, утренняя гимнастика, регулярное проветривание помещений и т. п.), и если они не проводятся комплексно. Так, воздушные ванны желательно сочетать с подвижными играми, физическими упражнениями и физической работой.

5.Учет индивидуальных особенностей ребенка.

6.Активное и положительное отношение детей к закаливающим процедурам. Страх перед процедурами и тем более насильственное их проведение не будут способствовать положительному воздействию их на организм.
Хороший сон, нормальный аппетит, бодрое настроение детей, а в дальнейшем улучшение их физического развития и здоровья будут свидетельствовать о положительном действии закаливающих процедур.


Закаливание воздухом


Воздух является наиболее доступным средством закаливания для всех детей в любое время года.


Использование воздуха в оздоровительных целях начинается с хорошей вентиляции помещения, в котором находятся дети. Эффект закаливания воздухом тем больше, чем большая поверхность кожи подвергается его влиянию, поэтому необходимо стремиться к тому, чтобы дети приучались ходить в зимнее время в помещении, а в теплую погоду и вне его в облегченной одежде. Большое влияние на укрепление организма детей оказывают прогулки на свежем воздухе.
Воздушные ванные хорошо сочетать с массажем, пассивной и активной гимнастикой (дети первого года жизни), подвижными играми, работой в саду и на огороде (старшие школьники). Образующееся в организме ребенка при движениях и трудовой деятельности тепло предохраняет от переохлаждения и простудных заболеваний.


Закаливание солнцем


Под влиянием ультрафиолетовых лучей в подкожном жировом слое из провитамина D вырабатывается активный витамин D.

Изменяется и общее состояние организма, улучшаются настроение, сон, аппетит, повышаются работоспособность и общая сопротивляемость организма к различного рода заболеваниям.
Однако солнечные лучи оказывают благоприятное влияние на организм только при правильном их использовании, в противном случае они могут причинить вред, вызвать тяжелые ожоги. Заболевание глаз, обострение некоторых болезней.
Солнечные ванны надо проводить осторожно, с учетом состояния здоровья детей, увеличивая каждый день на 1 минуту их пребывания на солнце: с 4 до 20-30 мин детям 2-3 лет до 30-40 мин ребенку 3-7 лет.

Солнечные ванны детям старше 2 лет проводят в утренние часы (с 9-11 ч в средних широтах, с 8-10 часов на юге) при температуре воздуха в тени не ниже 20 и не выше 32° на специальных площадках.

После солнечной ванны хорошо провести обтирание водой, а тем, кому можно (первая группа), - обливание или купание в открытом водоеме.
Курс солнечных ванн не должен превышать 25-30 за лето, для детей взрослой группы рекомендуется 20 ванн, с предельной продолжительностью 15-20 мин каждая.


Водные процедуры


Водные процедуры могут быть местными (умывание, ножные ванны, обтирание или обливание до пояса) и общими (обтирание и обливание всего тела, купание в бассейнах, открытых водоемах). Их начинают с таких температур воды, которые не вызывают большого напряжения терморегуляционных механизмов ребенка (28-36°), и проводят тогда, когда тело его не переохлаждено и не перегрето.

Умывание, которое ежедневно проводят по утрам с гигиенической целью, при определенной организации может оказать на детей и закаливающее влияние. Для этого температуру воды при умывании постепенно (через каждые 2-3 дня) снижают на 1° и доводят ее для детей от года до 2 лет с 28 до 20°, для детей от 2 до 3 лет – до 16°, для детей 3 лет и старше – до 14°.

Детям до 2 лет обычно моют лицо и кисти рук, 2-3 лет, кроме того, шею и руки до локтя, от 3 лет и старше при умывании можно обмывать и верхнюю часть груди.
Ножные ванны являются хорошим средством закаливания. Как известно, переохлаждение ног нередко приводит к простудным заболеваниям, так как при сильном их охлаждении рефлекторно сужаются кровеносные сосуды носоглотки, вследствие чего питание слизистых оболочек носа и зева ухудшается, а жизнедеятельность микробов, всегда находящихся там, увеличивается. Ножные ванны способствуют закаливанию всего организма. Кроме того, ежедневные ножные ванны снижают потливость ног, являются профилактикой против плоскостопия.

Закаливание ног можно проводить в любых условиях, обливая их либо из лейки, либо погружая в таз с водой, температура которой постепенно, через каждые 3-4 дня, снижается на 1° и доводится с 36 до 20° для детей от 1,5 до 3 лет и до 18-16° для детей 4-7 лет.
Можно проводить и контрастные ножные ванны. При этом ребенку поочередно поливают ноги из двух леек, в одной температура воды все время остается постоянной (36°), в другой температура воды через каждые 2-4 дня понижается на 1-2° и доводится с 35 до 18°. Обливают стопы и голени ребенка. Продолжительность процедуры для детей раннего возраста 1-3 мин, для детей дошкольного возраста – 3-5 мин.

Обтирание можно начинать с трехмесячного возраста. Детям первого года жизни, а также ослабленным детям старшего возраста перед обтиранием водой в течение 1-2 недель следует проводить сухое растирание кожи чистой мягкой материей до слабого покраснения.
Обливание из лейки и душа считается более сильным средством закаливания, чем обтирание, так как при обливании вода попадает сразу на все тело. Обливание проводят только со здоровыми детьми старше года (1,5-2). Летом обливание и душ рекомендуется проводить на воздухе.

Морские купания являются наиболее сильным и комплексным закаливающим средством. При купании в море на организм ребенка действует не только температура воды, но и ее давление, химический состав (соли хлористого натрия и др.). Ввиду такого сильного воздействия купание в море детей до двух лет нежелательно. Теплые ванны из морской воды в условиях помещения полезны детям любого возраста.
В течение месяца с детьми достаточно провести 20 морских купаний. (Купаться один раз в день.) В прохладную и дождливую погоду купание заменяют обливанием или обтиранием морской водой.

Кiлькiсть переглядiв: 1332

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.